Уроки та позакласна робота

Урок з історії України для 8 класу

Тема Переможні битви початку Національно-визвольної війни

Мета: залучити учнів до дослідження подій першого року Національно-визвольної війни, головних битв і походів гетьмана  Богдана Хмельницького; навчати дітей порівнювати біографічні й історичні події; формувати навики роботи з підручниками, історичними документами, історичною картою, атласами й контурними картами, аналізувати історичний матеріал і систематизувати його за допомогою хронологічних таблиць; розвивати вміння працювати в групах, а також навики самопрезентації та співпраці; виховувати  в учнів патріотичні почуття, національну самосвідомість.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет Б. Хмельницького, підручники, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», картосхеми битв, атласи та контурні карти з  історії України  для 8 класу;  історичні документи .

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Було колись - в Україні

Ревіли гармати,

Було колись - запорожці,

Вміли панувати.

(Т. Шевченко)

ІІ.   Актуалізація  опорних знань і умінь учнів

Завдання

Доповніть схему «Причини Національно-визвольної війни» (1 учень)

Причини Національно-визвольної війни

національний гніт

релігійний гніт

соціально-економічний гніт

Інтерактивна вправа «Асоціації»

  На дошці прикріплений портрет Б. Хмельницького, учні по черзі записують асоціації, які виникають у них щодо даного зображення (Додаток 1)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

  Відомо, що Богдан Хмельницький ретельно готувався до початку Національно-визвольної війни. Проаналізувавши помилки всіх попередніх повстань, він вирішив напасти на польську армію першим.

Запитання

- Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли розпочинав підготовку до війни, - особистими чи загальнонаціональними? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІV. Оголошення, представлення теми уроку

  На сьогоднішньому уроці ми розглянемо перебіг перших битв і походів Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, які мали велике значення для майбутньої долі не тільки України, а й усієї Європи.

V.  Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

  У 1647 році Б. Хмельницький разом зі своїм сином Тимошем з’явився на Запорозькій Січі. Там  він закликав козаків боротися за свої права: «Об’єднаємось, браття, та постанемо за віру православну, відродимо волю народу нашого й будемо єдині!». Козаки його підтримали. Козацька старшина звернулась до Хмельницького зі словами: «Слава й честь тобі, Богдане! Сам Бог послав нам тебе, щоб ти повів нас проти панів, і ми всі готові скласти свої голови за святеє діло». Рада обрала Хмельницького гетьманом, вручила йому бунчук, булаву з дорогоцінним камінням і срібну печатку війська Запорізького. Так розпочалась Національно-визвольна війна України. Але Хмельницький зрозумів, що самі козаки не зможуть протистояти могутньому супернику, Речі Посполитій, і що необхідно шукати союзника. Тоді гетьман звертає свій погляд в бік Кримського ханства. Йому вдається заручитися підтримкою кримського хана Іслам-Гірея ІІІ. 19 квітня 1648 року козаки оголосили  війну Речі Посполитій.

-                     Як же розгорталися військові події першого року Національно-визвольної війни?

Робота в групах

Завдання для першої групи

  За допомогою різних історичних джерел (карти «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», картосхеми «Битва під Жовтими Водами», історичним документом (додатки 2,3,4), матеріалом підручника: Історія України. Г. К. Швидько, с. 123-125)  визначити особливості битви під Жовтими Водами.

Завдання для другої групи

 За допомогою різних історичних джерел (карти «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», картосхеми «Корсунська битва», історичним документом (додатки 2,5,6), матеріалом підручника: Історія України. Г. К. Швидько, с. 125-127)  визначити особливості битви під Корсунем.

Завдання для третьої групи

 За допомогою різних історичних джерел (карти «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», картосхеми «Пилявецька битва», історичним документом (додатки 2,7,8), матеріалом підручника: Історія України. Г. К. Швидько, с. 127-128)  визначити особливості битви під Пилявцями.

Орієнтовний план відповіді для 1-3 груп

1.     Місце проведення битви (визначити на карті)

2.     Рік проведення битви

3.     Ворогуючі сторони (чисельність війська, очільники)

4.     Хід битви

5.     Наслідки битви

Завдання для четвертої групи

 За допомогою різних історичних джерел (карти «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.» (додаток 2), матеріалом підручника: Історія України. Г. К. Швидько, с. 132-133)  визначити особливості Галицького рейду Б. Хмельницького.

Орієнтовний план відповіді для 4 групи

1.     Визначити маршрут козацьких військ (за допомогою  карти)

2.     Час проведення

3.     Особливості походу

4.     Наслідки рейду

  Презентація результатів роботи груп ( в ході презентації учні починають складати хронологічну  таблицю, над якою продовжуватимуть працювати на наступних уроках).

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
Подія	Дата	Наслідки

VІ. Осмислення нових знань і вмінь

Картографічна робота

Завдання

  Позначте в контурних картах основні битви першого року (1648) Національно-визвольної війни.

VІІ. Систематизація та узагальнення нових знань і вмінь

Озвучення, складеної хронологічної таблиці «Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького».

VІІІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Запитання

- Поляки вважають, що перші переможні битви козаків – це випадковість. Чи погоджуєтеся ви з ними?

Висновок вчителя

  Кожна країна прославляє свою історію, і поразки, тим більш такі ганебні, часто списують на випадковість. А тому переможні битви козаків – це закономірність.

ІХ. Домашнє завдання

-         Опрацювати матеріал підручника §-15 (Історія України. Г. К. Швидько)

-         Описати одну з битв Національно-визвольної війни, уявивши себе її учасником.

Додаток 1

 

Портрет Богдана Хмельницького

Карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в      1648 - 1654 рр.»

Додаток 3

Битва під Жовими Водами

 Додаток 4

Уривок  з літопису Самійла Величка

«…Переночувавши, Хмельницький перед світом рушив з усім військом назустріч полякам і, коли дістав од своєї сторожі звістку, що поляки відступили за Жовту Воду і там окопалися, наблизився й сам до тої Жовтої Води, ставши обозом проти польського обозу. Він наказав належно влаштувати оборону, оточивши шанцями табір довкруж, і лишив там водну піхоту. Після того почалася звичайна, від обозу до обозу, гарматна перестрілка. Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку Жовту Воду й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили за свої окопи в обоз. Це сталося 5 травня в суботу ⁹³, на п’ятому тижні після Великодня. Ці перші нещастя й ця поразка поляків уселили в серця всіх їхніх начальників дуже великий страх, вони навіть почали відчаюватися, що не вийдуть звідсіля живими. Одначе ще до вечора того ж таки суботнього дня вони спробували знову вступити в бій із Хмельницьким та Тугай-беєм. Цього разу вони втратили свого товариства півтори тисячі і були ввігнані шаблями назад до свого окопу,— багато з них дістали тоді біду собі й рани.

Неділя 6 травня минула без військових сутичок. У понеділок 7 травня поляки спробували втретє вийти за вали, і багато з них,у тому числі й каштелян, гетьманський син ⁹⁴ та інші пани й військові начальники, знайшли собі тут смерть. 8 травня у вівторок на шостім тижні після Великодня, перед обідом, Хмельницький остаточно розгромив поляків. ..»

 Додаток 5

 Битва під Корсунем

Додаток 6

Уривок  з літопису Самійла Величка

«…16 травня, в середу ¹⁰³, на сьомому тижні після Великодня, тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з небесного океану на світ, прогнавши в країну мороку нічну темряву, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло його тільки п’ятнадцять тисяч. Але полякам тоді страх затемнив очі млою — вони вже почали додумуватися до такого, чого насправді й не було.

 Хмельницький того ранку мужньо пішов і вдарив зі своїм та ординським військом на поляків ¹⁰⁴. Ті недовго втримували свій бойовий стрій і, не маючи сили встояти проти зброї супротивника, з великим страхом відступили у свій окіп. Полягло їх тоді поза межами обозу зо три тисячі. З окопу вони почали відстрілюватися з усіх своїх сімнадцяти гармат. Невдовзі по тому наспіли піхота й артилерія Хмельницького. Вони почали вздовж і впоперек закидати польське військо й обоз кулями, часто-густо вбиваючи жовнірів і коней, а також ламаючи й трощачи вози й валки. Тоді поляки побачили, що їхнє місце для оборони погане, і рушили відтак на гору. На тій горі їм стало ясно, що становище їхнє вкрай небезпечне, і кинулися відразу відтіля всім обозом та військом на свою остаточну погибель. Наскільки змога, вони вишикувались у лави, але всій цій їхній мотанині Хмельницький був радий. Бо тільки поляки висунулися зі своїх окопів, Хмельницький з ордою відразу почав маневрувати біля них, а їхній обоз, ушикований у кілька лав, розривати, ламати і змішувати в різних місцях густим гарматним вогнем. Багато польських жовнірів, що були в тих своїх лаштунках, лягли тоді трупом від пострілів із мушкетів і гармат. ..»

 Додаток 7

 Битва під Пилявцями

 

Додаток 8

Уривок  з літопису Самійла Величка

«…Тим часом поляки одержали звідкілясь звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб, замкнутий за міцними мурованими замковими стінами. Це й насправді було так, оскільки 20 серпня Хмельницький таки рушив із Гончарихи на Пиляву. Він ішов туди неквапним ходом, приглядаючись до польських переміщень,— за його відомостями, й поляки потягнулися від Константинова з усім обозом і скарбами туди ж, під Пиляву. Коли вони дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому боці річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбах. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість і військову вигадку. А в четвер, на свято Воздвиження чесного хреста, 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси  й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив цих багатирів над келишками з токайським вином тікати без пам’яті. У цій битві під Пилявою втратили поляки багатьох своїх особливо визначних жовнірів і всю славу…»

Урок з історії України для 8 класу

Тема Розгортання національно-визвольної боротьби в 1649-1651рр.

Мета: продовжити знайомити учнів із  подіями Національно-визвольної війни в 1649-1651  роках, охарактеризувати події цього періоду та дати їм історичну оцінку; визначити територію Української гетьманської держави за Зборівським та Білоцерківським мирними договорами; розвивати в учнів вміння працювати з картою, атласами, контурними картами та підручниками; виховувати патріотизм та любов до своєї Батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  карта «Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького 1648-1654рр.», атласи та контурні карти для 8 класу, підручники, історичні документи, картки з втраченими частинами текту.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Інтерактивна вправа «Пароль»

  Кожен учень повинен назвати одне слово, яке стосується вивчених тем щодо Національно-визвольної війни, таким чином він отримує перепустку до уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Перевірка творчого завдання (розповіді дітей про одну з битв Національно-визвольної війни з точки зору учасника бойових дій)

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя (розповідь супроводжується показом на карті (додаток1))

   У лютому 1649 р. Б. Хмельницький і польські комісари уклали в Переяславі перемир’я. За ним лінія територіального розмежування між козацькою Україною і Річчю Посполитою проходила по Прип’яті, Горині, Случі та місту Кам’янцю-Подільському.

 Перші битви, які очолив гетьман Хмельницький, довели всій Європі не лише талант Хмельницького-полководця, а й продемонструвати надзвичайну високу боєздатність козацтва української армії. Про нові битви й нові сподівання, нових ворогів і нові почуття  великого гетьмана ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

IV.  Оголошення, представлення теми уроку

V.   Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

В 1649 році Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування продовжилася з новою силою. Як же це було, давайте з’ясуємо.

Робота в групах

Завдання для першої та третьої групи

Учні отримують текст,  який містить незавершені речення, пропущені слова. За допомогою матеріалу підручника та історичного документу їм необхідно відновити втрачений текст:

·        перша група на основі підручника (Історія України, Г. К. Швидько, с. 135-136) та історичного документу (додаток 2 ) працює над текстом «Збаразько-Зборівська кампанія» (додаток 3)

·        третя група, використовуючи матеріал підручника (Історія України, Г. К. Швидько, с. 138-140)та історичного документу (додаток 4), доповнює   текст «Битва під Берестечком» (додаток 5)

Завдання для другої та четвертої групи

 Учням за допомогою підручника необхідно з’ясувати основні положення мирних договорів козаків з поляками та на їх основі визначити територію Української козацької держави:

·        друга група працює над положеннями Зборівського мирного договору 1649 року (підручник: Історія України, Г. К. Швидько, с. 136, атлас с. 14).

·        четверта група працює над положеннями Білоцерківського мирного договору 1651 року (підручник: Історія України, Г. К. Швидько, с. 140-141, атлас с. 15).

Демонстрація результатів діяльності груп

Представники першої групи допомагають вчителю на основі відновленого тексту, з’ясувати особливості Збаразько-Зборівської кампанії (за потреби можливі корективи вчителя). 

Представники другої групи демонструють результати своєї праці (один учень називає положення Зборівського мирного договору, інший – записує на дошці, вчитель при необхідності вносить корективи).

Орієнтовні відповіді учнів

Умови Зборівського договору 1649 року

·        Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

•         Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права.

•         Державні посади могли обіймати тільки православні.

•         Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.

•         Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

  Представники третьої групи допомагають вчителю (на основі відновленого тексту) з’ясувати особливості проведення битви під Берестечком (можливі корективи вчителя)

  Представники четвертої групи демонструють результати своєї праці (один учень називає положення Білоцерківського мирного договору, інший – записує на дошці, вчитель при необхідності вносить корективи).

Орієнтовні відповіді учнів

Умови Білоцерківського договору 1651 року

·        Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч;

·        територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною;

·        на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і поверталися до своїх маєтків польські пани;

·  гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів;

·        гетьман мав присягнути польському королю;

·        усю старшину й полковників затверджував також король;

·        проголошувалася амністія для всіх учасників повстання.

VІ. Осмислення нових знань і вмінь

Інтерактивна вправа «Аргумент»

Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів і наведіть по одному аргументу щодо вигіднішого з них для української сторони.

Картографічна робота

Завдання

1)    За допомогою атласу в контурних картах «Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького» обвести кордони Української козацької держави відповідно Зборівського мирного договору.

2)    За допомогою атласу визначити найбільші міста, які знаходилися на території

     Української козацької держави відповідно Зборівського мирного договору.

VІІ.  Систематизація і узагальнення нових знань і вмінь учнів

Завдання

Продовжити роботу з хронологічною таблицею «Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького» відповідно до вивченого матеріалу

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
Подія	Дата	Наслідки

VІІІ.  Підсумок уроку

Листок оцінювання

Прізвище,ім'я ________________________________________________________

Критерії оцінювання	Так	Не дуже	Ні
Урок для мене був цікавим
Я активно працював(ла) на уроці
Я добре засвоїв(ла) матеріал уроку

ІХ.  Домашнє завдання

·        Опрацювати матеріал підручника §- 16 (Історія України. Г. К. Швидько)

·        Підготувати по чотири запитання до вивченої теми

 Додаток 1

 Карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в      1648 - 1654 рр.»

Додаток 2

Документ 1. М. Аркас про Зборівську битву

«...Хмельницький покинув частину свого війська під Збаражем, з рештою подався під Зборов, і там застукав короля з його військом. Літо того року було дуже дощове, багнюка по дорогах стояла дуже велика, річки порозливалися, і трудний для поляків був той похід. ...Вони були певні, що Хмельницький із військом був ще далеко, то не дуже й стереглися. А Хмельницький був вже таки тут. Поляки почали переходити по мостах через річку. Ледве половина їх війська перейшла на другий бік і сіла спочити і пообідати, як у Зборові задзвонили в усі дзвони. По тому знаку, як з-під землі, виросли перед переляканими поляками козаки, а з ними й татари, і почалася страшенна різанина. 5000 поляків, самих панів, не кажучи про слуг, лягло тут трупом. Кров річками текла по рівчаках. Гармати й вози з усяким добром, багато зброї досталося до рук козаків. ...Як почув король,яка буча счинилася у його війську,... виїхав, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» Сльози капали з очей короля. ..Тим часом на раді начальників положили послати до хана послів, щоб умовити його одступити од козаків. І се удалося!» (Козацькі ватажки та гетьмани України, — Львів, 1991. — С. 64–65)

Додаток 3

Відновіть втрачену частину тексту

  У травні 1649 року польські війська перейшли річку …і почали атакувати пограничні українські залоги. Водночас литовські  війська рушили в напрямку до Києва. Б. Хмельницький послав проти них на Полісся війська на чолі з … У бою під м. Лоєвим литовське військо Януша Радзивілла було зупинене, але…

  Гетьман, провівши широку мобілізацію, рушив з Білої Церкви на Волинь і… Під час цього походу армія Б. Хмельницького налічувала близько…, з яких було сформовано…. У поході з фалангів козацьких полків йшли….

У червні Збараж було взято в облогу. Тоді був важко поранений полковник…, загинув полковник…. Козацька розвідка доповіла, що на допомогу обложеним у Збаражі полякам іде…. За голову Б. Хмельницького він обіцяв…. Козацький гетьман залишив біля Збаража частину військ під командуванням…, а сам з полками пішов назустріч….

Раптовий удар по королівських військах з тилу та з флангів козацької та татарської кінноти застав польське військо…, тому вже в першому бою загинуло ….

  Польське військо внаслідок боїв …було деморалізоване. Обставини змусили… почати переговори з ….

Додаток 4

Документ 2. М. Аркас про Берестецьку битву

«...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало військо у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині.

  Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали стріляти з гармат.

  Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків.Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике військо польське. ...

  Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утікла і покинула військо на заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі тисячами,давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки, побачивши се, ударили на табор. Багато тоді народу побито. «Мабуть, не було такого, що не вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бойовище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами збігалися справляти свій кровавий бенкет». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 67–68)

 

Додаток 5

Відновіть втрачену частину тексту

  Головні сили противників зійшлися на…. Саме тут… розгорнулася одна з найбільш битв Національно-визвольної війни.

  Поляки розмістилися вздовж річки… і поділилися на…. Лівим крилом командували…. Тут була зосереджена коронна і шляхетська кіннота, а також полк…. Праве крило розмістилося під лісом…. Загальне командування здійснював…. Центром армії командував…. Польська армія налічувала…

Хмельницький на чолі селянсько-козацьких полків зайняв…. На пагорбі лівого флангу розташувалися півмісяцем…. Козацько-татарське військо налічувало….

Вдень … на козаків рушило з′єднання… Козаки й селяни, підтримані татарами… і перейшли в контрнаступ, але були зупинені…

Після невдалої атаки Я. Вишневецького король розпочав наступ центральною частиною свого війська на зайнятий татарами пагорб, обстрілюючи його… Хан, а за ним уся орда почали…

Хмельницький, доручивши командування військом … поїхав услід за ханом. Але хан … і рушив у …. Утеча хана відіграла фатальну роль у ході Берестецької битви.

Уночі … козацька старшина скинула Ф. Джеджалія і обрала наказним гетьманом…. Козаки ухвалили рішення збудувати … і прокласти шлях …

Удосвіта … І. Богун з … і … перейшов переправу з метою …. У козацькому таборі запідозрили…і почалася панічна втеча його оборонців. На переправі скупчилося багато людей, яких не можна було привести до порядку. Тим часом польське військо…. Більша частина війська козаків …. Загони, які залишилися прикривати відступ, героїчно….

Урок з історії України для 8 класу

Тема Узагальнення та систематизація знань за темою « Національно-визвольна війна  українського народу в 1648-1654 рр.»

Мета: узагальнити й оцінити знання, вміння й навички учнів із теми «Національно-визвольна війна українського народу в 1648-1654 рр.»;  розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору; виховувати повагу до історичної доби козаччини та її видатних діячів.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань

Обладнання: портрет Б. Хмельницького, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», схема «Національно-визвольна війна 1648-1654рр.»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань і вмінь

Завдання

Учням необхідно назвати поняття, яке є ключовим до кожної вивченої теми останнього розділу і пояснити його значення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

На попередніх уроках ми дізнались дуже багато нового й цікавого – про гетьмана Богдана Хмельницького, про війну, яку розпочав увесь український народ проти загарбників-поляків, про нову українську державу Гетьманщину, та про місце, яке займала Україна в тогочасному світі.

ІV. Оголошення, представлення теми уроку

  Сьогодні на уроці ми з вами завершуємо вивчення теми «Національно-визвольна війна українського народу в 1648-1654 рр.», а тому узагальнимо та систематизуємо здобуті знання, вміння та навички.

V. Систематизація і узагальнення знань, вмінь та навичок

Завдання 1

Інтерактивна вправа «Рамка цілі» (учні заповнюють схему, даючи відповіді на поставлені запитання)

Національно-визвольна війна 1648-1654рр.

1.     Чому?_________________________________ 2.     Як?_____________________________________________________ 3.     Де і коли? ____________________________________  _____________________________________  _____________________________________  _____________________________________ _____________________________________  ______________________________________  ______________________________________  _______________________________________  _______________________________________  _______________________________________ 4.Який результат?_________________________________________

Завдання 2

Вправа «Вгадай подію»

Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні назвати подію Національно-визвольної війни

1  1.  «Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)